Англійська мова, зарубіжна л-ра

Особливості справжніх життєвих цінностей у творах Оноре де Бальзака

Курсова робота присвячена дослідженню композиційно-сюжетних особливостей  творів Оноре де Бальзака на прикладі «Людської комедії», характеристиці його персонажів. Розглянуто творчий шлях Оноре де Бальзака як наслідок історичних умов тогочасного суспільства. Курсова робота викладена на 38 сторінках, містить вступ, 2 розділи, загальні висновки, та список використаної літератури (30 джерел).

Зміст

Вступ

Розділ 1. Творчий шлях Оноре де Бальзака як наслідок історичних умов тогочасного суспільства

Розділ 2. Композиційно-сюжетні особливості  творів Оноре де Бальзака на прикладі «Людської комедії»

2.1. «Етюди про звичаї»

2.2. «Філософські етюди»

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

У наш час мало хто сумнівається у тому, що Оноре де Бальзак – один з тих письменників, чия творчість належить до найзначніших набутків світової літератури, до її найвеличніших вершин. А для цього, як відомо, замало одного лише таланту, навіть найяскравішого,- необхідно також, щоб творчість митця з особливою повнотою і переконливістю відбивала його епоху, її глибинний зміст, провідні закономірності й характерні колізії. Неабияке значення має й те, щоб поставала вона як завершене втілення певної системи естетико-художнього мислення, притаманної даній епосі й зумовленої нею. Такими митцями були Гомер і Софокл, Данте і Шекспір, Сервантом і Гете. Таким митцем був і Бальзак. Він свідомо ставив своєю метою максимально широке й достовірне витлумачення сучасності, котра була добою розквіту буржуазного суспільства і водночас – відвертого прояву властивих йому кричущих суперечностей вад.[12, C. 36]

Оноре де Бальзак разом із Стендалем стояв біля джерел соціального роману критичного реалізму у Франції ХІХст. і дав у своїй творчості блискучі його зразки. Він здійснив творчий подвиг, зобразив характери і традиції свого часу в грандіозному творінні, яке дає не тільки широку і глибоко правдиву панораму життя його епохи, але і несе маральні істини, які мають загально людське значення.

Творчість О.Бальзака досить добре висвітлена у наукових працях і статтях таких відомих дослідників: Обломнєвський Д., Чичерін А.В., Кучборська Є.П., Наливайко Д.С., Султанов Ю.І., Тихомирова Л.В., Єременко О.В., Пацаповська Л.І. та ін.

Мета курсової роботи дослідити висвітлення особливостей справжніх життєвих цінностей у творах Оноре де Бальзака.

Завдання курсової роботи полягають у :

1) вивченні циклу соціальних романів О.Бальзака “Людської комедії”: структури та теми падіння моралі в цьому циклі;

2) дослідженні одного із ключових творів “Людської комедії” “Батько Горіо” та основних сюжетних ліній;

3) розгляді теми влади золота та її філософію в повісті і “Гобсек”;

4) визначенні причин трагедії батька Горіо;

5) ознайомленні з темою морального падіння Ежена де Растіньяка.

Об’єктом вивчення курсової роботи є романи О.Бальзака “Батько Горіо” і “Гобсек”, а предметом – особливості справжніх життєвих цінностей у творчості Бальзака.Вступ

Розділ 1. Творчий шлях Оноре де Бальзака як наслідок історичних умов тогочасного суспільства

Творчість Бальзака розвинулась у той час, коли закріпляло свої успіхи нове буржуазне суспільство. У літературі виникає прагнення тверезо, реалістично відображати епоху і пояснювати основні її закономірності. Реалізм приймає критичніший напрямок, і Бальзак є одним з його представників. Через всю творчість проходить ідея про єдине матеріальне і духовне начало.

Оноре де Бальзак (справжнє прізвище Бальса) почав писати трохи пізніше за Стендаля. Він почав писати романи заради заробітку, покинувши нудну роботу в адвокатській конторі. І дуже швидко здивував світ абсолютною зрілістю свого стилю. “Останній шуан, або Бретань у 1800 р.” (1829) і “Сцени приватного життя” (1830), навіть, викликали думку: після цих творів Бальзак вже більше не ріс як художник, а просто випускав в світ один твір за іншим, за два тижні створюючи черговий роман. Як би там не було, “Останній шуан” – перший твір Бальзака, підписаний його справжнім ім’ям, вбирає в себе всі складові творчості письменника, який почав як автор суто комерційних романів про вампірів (“Бірагська спадкоємиця”, “Арденський вікарій”, “Столітній старець”) і раптом вирішив створити серйозний роман. В учителя собі Бальзак обрав Скотта і Купера. У Скотта його приваблював історичний підхід до життя, але не задовольняли тьмяність і схематизм характерів. Молодий письменник вирішує піти у своїй творчості шляхом Скотта, але показувати читачам не стільки моральний взірець у дусі власного етичного ідеалу ( як це робив Скотт ), а живописати пристрасть, без якої не існує по-справжньому геніального творіння. Взагалі, ставлення до пристрасті у Бальзака було протирічним: “вбивство пристрастей означало б вбивство суспільства”, – говорив він; і додавав: “пристрасть є крайністю, вона є злом”. Тобто Бальзак в повній мірі усвідомлював гріховність своїх персонажів, але і не думав відмовлятися від художнього аналізу гріху, який його дуже цікавив і, практично, складав основу його творчості. Романтик Мюссе говорив про свою націленість на вивчення зла. І в тому, як Бальзак цікавиться людськими пороками, безумовно, відчувається певна доля романтичного мислення, яке було притаманним великому реалісту завжди. Але людський порок Бальзак, на відміну від романтиків, розумів не як зло онтологічне, а як породження певної історичної епохи, певного відрізку існування країни, суспільства. Тобто порок для Бальзака є явищем набагато більш реальнішим і зрозумілішим, ніж для романтиків. Світ романів Бальзака несе в собі чітку визначеність матеріального світу. Приватне життя є дуже тісно пов’язаним із життям офіційним, тому що великі політичні рішення не з неба спускаються, а осмислюються і обговорюються у вітальнях і нотаріальних конторах, в будуарах співачок, стикаються із особистими і сімейними відносинами. [3, C. 89]

Соціум є дослідженим в романах Бальзака настільки детально, що, навіть, сучасні економісти та соціологи вивчають стан суспільства за його романами. Бальзак показував взаємодію між людьми не на фоні Бога, як це робив Шекспір, він показував взаємодію між людьми на фоні економічних відносин. Суспільство в нього виступає у вигляді живої істоти, єдиного живого організму. Ця істота постійно рухається, змінюється, як античний Протей, але суть її залишається незмінною: сильніші поїдають слабкіших. Звідси й парадоксальність політичних поглядів Бальзака: глобальний реаліст ніколи не приховував своїх роялістських симпатій і іронізував над революційними ідеалами. В нарисі “Дві зустрічі за один рік” (1831) Бальзак нешанобливо відгукнувся на революцію 1830 р. і на її досягнення: ” Після бійки наступає перемога, після перемоги наступає розподіл; і тоді переможців виявляється набагато більше ніж тих, кого бачили на барикадах”. Подібне ставлення до людей взагалі є характерним для письменника, який вивчав людство так, як біологи вивчають тваринний світ.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *