ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПИЙНЯТТЯ КІНОПРОДУКЦІЇ СУЧАСНИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ

Рейтинг Користувача: / 5
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Робота містить 86 сторінок, список використаних джерел нараховує 43 джерела, в додатках наведено бланки опитувальників, тестовий матеріал та обробка даних до діагностичних методик, які використовувались в ході виконання роботи.

Здійснено психологічний аналіз впливу кінопродукції на дошкільника: психологічні наслідки перегляду фільмів жахів та телереклами. Проведено емпіричне дослідження сприймання сучасними дошкільниками кінопродукції за наступними критеріями: аналіз уподобань дітьми серед кінопродукціїї, кінопродукція як чинник розвитку інтелекту дітей, їх тривожності. Об’єкт дослідження: психологічний розвиток дітей дошкільного віку в сучасному інформаційному середовищі компонентом якого є телебачення. Предмет: зв’язок між індивідуально-психологічними характеристиками дітей дошкільного віку та їх уподобань щодо перегляду телепродукції. Мета: полягала у вивченні особливостей сприймання телепродукції сучасним дошкільником. Дослідження грунтується на працях вчених: А. Бандура, В. Зінківський, І. Тет, Дж. Фрідман, М. Постер

ЗМІСТ.

ВСТУП
РОЗДІЛ 1.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ СУЧАСНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ДИТИНУ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1. Особливості особистісного розвитку дошкільника
1.2. Вплив сучасного телебачення на особистість дошкільника
1.2.1. Психологічні наслідки перегляду фільмів жахів дитиною
1.2.2. Психологічний вплив телереклами на дитину дошкільного віку
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СПРИЙМАННЯ КІНОПРОДУКЦІЇ ДИТИНОЮ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1. Огляд і обґрунтування вибору методик емпіричного дослідження
2.2. Шкала розумового розвитку Біне-Сімона (за описом Л.Ф.Бурлачука та Л.Ф. Морозова)
2.3. Тест тривожності «Вибери потрібне обличчя» (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен за описом Є.Ф. Рибалко, Л.А. Головей
2.4. Анкета дослідження уподобань дітьми дошкільного віку, щодо перегляду телепродукції і зразків телепродукції
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СПРИЙМАННЯ СУЧАСНОЇ ТЕЛЕПРОДУКЦІЇ ДОШКІЛЬНИКОМ
3.1. Характеристика програми емпіричного дослідження сприймання телепродукції дитиною дошкільного віку
3.2. Аналіз уподобань дитиною дошкільного віку, щодо телепродукції (обговорення анкетних даних)
3.3. Вікові особливості сприймання телевізійної продукції сучасним дошкільником
3.4. Гендерні аспекти сприймання телепродукції дошкільником
3.5. Індивідуально-психологічні чинники сприймання телевізійної продукції дітьми дошкільного віку
3.5.1. Розвиток інтелекту як чинник сприйняття телепродукції дошкільником
3.5.2. Тривожність особистості як чинник сприйняття телевізійної продукції дошкільником
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

РОЗДІЛ 1. Психологічний аналіз впливу сучасного телебачення на дитину дошкільного віку

У даному розділі розглянуто особливості особистісного розвитку дошкільника, проаналізовано психологічні компоненти світоглядних уявлень дитини дошкільного віку, а також визначено вплив сучасного телебачення на світоглядні уявлення дошкільника.

1.1. Особливості особистісного розвитку дошкільника.

Дошкільний вік є етапом інтенсивного психічного розвитку. У цьому віці відбуваються прогресивні зміни у всіх сферах, починаючи від удосконалення психофізіологічних функцій та закінчуючи виникненням складних особистісних новоутворень. А саме:
-    свідомі дії, що контролюють поведінку;
-    усвідомлення морального змісту правил поведінки;
-    бажання бути корисним дорослому;
-    стійка самооцінка;
-    сюжетно-рольова гра;
-    становлення ієрархії мотивів (домінування мотивів морального змісту);
-    виникнення потреби в суспільно значущій діяльності;
-    здатність до рефлексії;
-    антиципація (передбачення можливих дій та оцінок з боку інших, упередження тієї чи іншої ситуації) [19. с.136].
Рушійними силами розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв’язку з розвитком цілого ряду потреб дитини.
Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, потреба в зовнішніх враженнях, потреба в рухах. Кожна з даних потреб, у дошкільному віці, набуває самостійного значення [16. с.85].
Потреба в спілкуванні з дорослими та однолітками визначає становлення особистості дитини.
Спілкування з дорослими розгортається на основі значної самостійності дошкільника, розширення його знайомства з оточуючою дійсністю. Провідним засобом спілкування у дошкільника є мова.
Генетично найбільш ранньою формою спілкування є наслідування. А.В.Запорожець відмічає, що довільне наслідування дитини є одним із шляхів оволодіння суспільним досвідом.
Впродовж дошкільного віку у дитини змінюється характер наслідування. Якщо молодший дошкільник наслідував окремі форми поведінки дорослих і однолітків, то старший дошкільник не сліпо наслідує, а свідомо засвоює зразки норм поведінки.
Дитина – дошкільник має велике бажання включитися в доросле життя, активно в ньому брати участь. За словами Д.Б.Ельконіна дошкільний вік обертається навколо свого центру, навколо дорослої людини, її функцій, її завдань. Дорослий виступає в узагальненій формі як носій суспільних функцій в системі суспільних відносин (дорослий – тато, лікар, водій і т.д.). Протиріччя цієї Д.Б.Ельконін бачить у тому, що дитина є членом суспільства, поза суспільством вона жити не може, основна його потреба – жити разом з оточуючими людьми, але це здійснити в сучасних історичних умовах не можливо: життя дитини проходить в умовах опосередкованого, а не прямого зв’язку зі світом. Саме з цього протиріччя і народжується рольова гра – самостійна діяльність дітей, що моделює життя дорослих [12.с.56].
Учені розглядають гру, як провідну діяльність дошкільника і визначають соціальну обумовленість її розвитку (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін): Гра – соціальна за своїм походженням і змістом, вона є історичним утворенням, пов’язаним із розвитком суспільства, його культури. Гра особлива форма життя дитини в суспільстві. Вона являє собою діяльність, в якій діти виконують роль дорослих, відтворюючи в ігрових умовах їх життя, працю та стосунки між ними. Через гру дошкільники задовольняють свої потреби у спілкуванні з дорослими, у суспільному житті з ними [28. с.225].
Зміст гри відбиває не тільки зовнішні сторони поведінки дорослих, а й її внутрішню сторону. Розширюється тематика гри, ускладнюються її сюжети, зникають багаторазові повторення одних і тих же дій. Відбувається розподіл ролей, серед дітей виокремлюються лідери і більш пасивні учасники гри. Всі учасники жорстко дотримуються її правил. Часто відтворюються епізоди з життя людей різних професій (вихователь, вчитель, лікар, рибалка, шофер, продавець та інш.) Основне в грі – передача рольових відносин, однак діти не тільки передають людські стосунки, а й моделюють їх.
У процесі розвитку гри розвиваються стосунки між членами дитячого колективу. Вона згуртовує дітей, збагачує їх реальний досвід взаємин.
У дошкільному віці під впливом навчання та виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних процесів. Це відноситься і до сенсорного розвитку – це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги чутливості. Підвищується гострота зору і кольоровідчування, розвивається фонематичний та звуковисотний слух.
У результаті сенсорного розвитку дитина оволодіває перцептивними діями, основна функція яких полягає в обстеженні об’єктів і вичлененні в них найбільш характерних властивостей. Властивість предмета називається словом і стає категорією пізнавальної діяльності.
Завдяки аналітичності та свідомості сприймання діти в змозі послідовно, детально розглядати малюнки, інтерпретувати їх, давати правильні пояснення сюжету [9].
Впродовж дошкільного віку мислення дитини суттєво змінюється. Мислення розвивається від наочно – дійового до наочно – образного, яке поволі стає міркуючим. Дитина самостійно встановлює зв’язки між...

Останнє оновлення (П'ятниця, 02 вересня 2011, 18:51)