ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ІГОР ДЛЯ ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Рейтинг Користувача: / 49
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Робота містить 45 сторінок, список використаних джерел налічує 35 джерел, в додатках наведені приклади до наведених в курсовій логіко-математичних ігор:

В роботі розкрито теоретичні основи ролі логіко-мамематичних ігор для розвитку математичних уявлень дошкільників, їх класифікацію. Проаналізовано програмний матеріал щодо формування математичних уявлень в ДНЗ. В ході написання роботи проведено експериментальне дослідження ефективності використання логіко-математичних ігор з кольоровими паличками Кюізенера для формування математичних уявлень дошкільників. Об'єкт дослідження: процес формування логіко-математичних уявлень. Предмет: використання логіко-математичних ігор у роботі з дошкільниками. Метою є з’ясування значення логіко-математичних ігор при формування математичних уявлень дошкільників, аналіз змісту логіко-математичних ігор. Робота грунтується на дослідженнях таких вчених: Ф.Н. Блехер, Л.В.Глаголєва, A.M.Леушина, Л.С. Метліна, Ф.А. Михайлова, А.А.Столяр, М Тарунтаева, Є.І. Тихеева, Є.І. Удальцова, А.П. Усова, Ф. Чекмарьов, Р. Чуднова та ін.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ІГОР ПРИ ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Проблема логіко-математичного розвитку дошкільників у сучасному   ДНЗ

1.2. Аналіз програмного матеріалу (Базовий програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі») з формування математичних уявлень дітей

1.3. Логіко-математичні ігри як метод формування математичних уявлень дошкільників

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ІГОР У ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1. Характеристика програми та методів експериментального дослідження

2.2. Методичні особливості використання логіко-математичних ігор з кольоровими паличками Кюізенера при формуванні кількісних уявлень старших дошкільників

2.3. Аналіз результатів дослідження

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ІГОР ПРИ ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Проблема логіко-математичного розвитку дошкільників у сучасному   ДНЗ

Проблема формування математичних уявлень, математичної підготовки і математичного розвитку дітей дошкільного віку розглянута в багатьох дослідженнях у контексті різних наукових і методичних підходів. Методику навчання дітей дошкільного віку математики обґрунтовано в працях педагогів-практиків (Ф. Блехер, Л. Глаголєва, К. Лебединцев, Н. Лежава, Г. Леушина, З. Пігулевська, Є. Тихеєва, Л. Шлегер). Авторами створено варіативні програми розвитку в дітей числових уявлень, знань про величини і вимірювання, форму, простір та час. Доведено необхідність спеціальної підготовки дітей дошкільного віку до засвоєння математики в школі, місце і роль первісних, математичних знань у розвитку і вихованні дітей у дошкільний період, виокремлено лічбу як засіб розумового розвитку дитини. Учені рекомендують здійснювати навчання основних математичних уявлень у практичних, ігрових діях з використанням наочного матеріалу, набутого дітьми досвіду в розрізненні чисел, часу, простору, міри, величини, форми [2].

Учені (П. Гальперін, В. Давидов, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, О. Лурія) виявили специфічний механізм формування в дитини розумових дій і операцій, що відбувається в процесах інтеріоризації та екстеріоризації, етапи формування розумових дій. Доведено, що перші кроки в оволодінні кількісними відносинами відбуваються в ранньому дитинстві: дитина, пізнаючи об’єктивний світ, знайомиться з його виміром через кількісні відносини. При цьому пізнання довкілля поглиблюється в процесі розумового розвитку дитини, за ступенем збагачення її досвіду, у використанні предметів за кількісними та якісними ознаками [32].

Проблема формування в дітей елементарних математичних уявлень і навчання дошкільників лічби наприкінці ХХ століття вирішувалася у зв’язку з розробкою цілей навчання дітей узагальнених засобів розумової діяльності, формування в них уявлень про зв’язки, закономірності та логічні операції з класифікації, серіації, вимірювання й обчислення засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу (О. Грибанова, С. Зинкевич, З. Лебедєва, М. Макляк, О. Проскура, К. Щербакова) [35].

Багато вітчизняних та зарубіжних дослідників вважають логічні та математичні операції взаємопов’язаними.

Так, Піаже стверджував, що формування математичних операцій передбачає формування логічних операцій (хоча це не означає, що формування числа переноситься у сферу логіки). Число можна розглядати як синтез класів і логічних відношень в одному операційному цілому [16].

У дослідженні Н.І.Непомнящої також доведено, що стійкість й дієвість математичних умінь дошкільнят залежать від синтезу різного змісту в цілісній математичній дії. Вона пропонує в змісті математичної освіти дошкільнят замінити просте відношення “предметна дія” – “операція з числом” на складнішу структуру: предметні дії чи ситуації; загальні математичні поняття (множина, рівність, ціле, частина та ін.); логічні операції; дії з числом [20].

У сучасних зарубіжних дослідженнях з розвитку математичних умінь у дітей (М.Фідлер, Е.Дум, Р.Грін, В.Лаксон, Т.Мідліна) увага зосереджується на тому, що для оптимізації загального розвитку дошкільнят треба розвивати як логічні, так і математичні операції [29].

Цей зв’язок можна легко простежити на простому прикладі.

Якщо діти самостійно готуватимуть атрибути до гри “Лялькове кафе”, самі обладнуватимуть дизайн приміщення, то, граючи, вони намагатимуться класифікувати множини предметів за якістю (масою, формою, кольором, величиною); утворюватимуть множини за ознакою, що має більш загальне значення (кондитерські вироби, напої, фрукти); розбиватимуть множину на пересічні підмножини (наприклад, кондитерські вироби – це пиріг, печиво, тістечка, тощо); виставлятимуть ціни (писатимуть на картках цифри, що позначають ціну за одиницю ваги чи якусь умовну мірку). Зрозуміло, під час зазначеної діяльності логічні та математичні операції взаємозалежні. Таких ситуацій щодня виникає безліч. Логіко-математичні вміння виступають тут свідченням життєвої компетентності дитини [29].

Отже,  поняття «математичний розвиток» трактується в основному як формування і накопичення логіко-математичних знань і умінь дітей.

У загальнонауковому визначенні “логіко-математичні поняття” тлумачать як особливу, упорядковану форму відбиття дійсності у свідомості суб’єкта, що відтворює предмети в їхніх основних ознаках і зв’язках. Феномен “логіко-математичне поняття” позначає і відтворює відношення предметів за принципом рід — вид, ціле — частина, властивість — функція. Родові поняття відображають суттєві загальні ознаки класу предметів, видові — ознаки окремих предметів, змістові — властивість або функцію об’єкта чи істоти. При цьому формування понять як логічно впорядкованої розумової конструкції відбувається в русі думки від загального до його частки і підпорядковується принципу системної диференціації. Відтак, логіко-математичне поняття — це думка, яка відображає в особливій логічно впорядкованій формі математичні явища дійсності. Джерелом логіко-математичних понять є пізнання відношень предметів, реальний зміст логіко-математичного поняття виявляється в мовленні, в якому розкриваються розумові дії, за якими встановлюються кількісні, просторові та часові відношення предметів, процесів і явищ [30].

У логіко-математичному понятті відбивається той факт, що взаємодія речей, у якій проявляються їхні суттєві й істотні властивості, відображається у формі, величині та числі. Жоден предмет, істота не можуть існувати поза формою, величиною і числом. Оволодіння дітьми старшого дошкільного віку ...

Останнє оновлення (Вівторок, 11 жовтня 2011, 11:05)