РОЛЬ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР У ФОРМУВАННІ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Рейтинг Користувача: / 19
НайгіршеНайкраще 
Курсові

 

Робота викладена на 46 сторінках друкованого тексту, список використаних джерел налічує 48 джерел, в додактках вміщено приклади дидактичних ігор (19 різнопланових ігор) на розвиток логічного мислення дітей дошкільного віку; завдання на діагностику рівня розвитку логічного мислення дітей молодшого дошкільного віку,

В роботі охарактеризовано психолого-педагогічні аспекти розвитку та формування логічного мислення дітей дошкільного віку, їх основні форми та методи.В ході виконання курсової роботи проведено експериментальне дослідження особливостей формування логічного мислення у дітей молодшої групи засобами використання дидактичних ігор.
Об'єкт: розвиток логічного мислення дітей дошкільного віку. Предмет: методичні особливості використання дидактичних ігор для розвитку логічного мислення дошкільників. Мета: обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності використання дидактичних ігор для формування логічного мислення дітей дошкільного віку Робота грунтується на дослідженнях  психологів (А.В. Брушлінського, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Д.Б. Ельконіна, О.Н. Леонтьева, Я.А. Пономарьова, С.Л. Рубінштейна, А.А. Смірнова,) , педагогів (Л.В. Занкова, І.Я. Лернера, В.Ф. Паламарчука, М.Н. Скаткіна, В. Сухомлинського, Л.І. Воробйової, В.Ф. Курбейло, Г.Ю. Лаврешиної, Н.Г. Мартинюк, Т.С. Михайлович, В.Н. Осинської, О.І. Федоренко).
ЗМІСТ

ВCТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ
1.1. Логічне мислення як психолого-педагогічна проблема
1.2. Особливості логічного мислення дітей дошкільного віку
1.3. Форми та методи формування логічного мислення в дошкільників
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР
2.1. Формування логічного мислення
2.2. Організація логічного мислення у дітей молодшої групи
2.3. Результати експериментального дослідження
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

1.1 Логічне мислення як психолого-педагогічна проблема
Питання розвитку мислення завжди знаходилося у центрі уваги психологів (П. Блонський, А. Брушлінський, Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, О. Дусавицький, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн) і педагогів (Л. Занков, І. Лернер, В. Паламарчук, М. Скаткін, В. Сухомлинський). Мислення — це вища форма психічного відображення. За визначенням О.М. Леонтьєва, воно дає знання про істотні властивості, зв'язки і відношення об'єктивної реальності, здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності [6]. На відміну від процесів чуттєвого відображення мислення опосередковано відображає дійсність — через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання, що дістає вираження у слові. Опосередковане відображення дає змогу вийти за межі безпосереднього досвіду [11]. 
Мислення є узагальненим відображенням дійсності. Це процес пошуку істотних ознак, властивостей предметів та явищ і зв'язків між ними і водночас характеристик, спільних для однорідних явищ або предметів дійсності. Воно має активний, дійовий і цілеспрямований характер. Виникнення в індивіда відчуттів, сприймань зумовлене зовнішніми чинниками. Ці процеси виникають за безпосередньої дії подразників на органи чуття, незалежно від бажань суб'єкта. Мислення, як правило, актуалізується і спрямовується сутністю та значущістю для суб'єкта проблеми [21]. 
Мислення нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Враховуючи особливості взаємозв'язку і взаємодії мислення та мовлення, П.Я. Гальперін розглядає формулювання думок уголос, закріплення думки або судження в слові як один із послідовних етапів формування розумових дій [8]. 
Мислення має соціальну природу. Суспільно-історичний характер мислення пояснюється тим, що виникнення і розвиток його зумовлені суспільними потребами [5]. 
Отже, мислення — це соціально зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі (О.В. Брушлінський) [11]. 
Є й інші підходи до визначення мислення. Наприклад, С.Л. Рубінштейн вважав, що основним предметом психологічного дослідження мислення є його процес, або розгляд цього процесу у плані діяльності [5]. П.Я. Гальперін зазначав, що психологія вивчає не просто мислення і не все мислення, а тільки процес орієнтування суб'єкта при розв'язуванні інтелектуальних задач [8]. О.К. Тихомиров переконаний, що предметом психологічного дослідження мислення є його види [41]. 
Мислення людини не тільки включає в себе різні операції, але і протікають на різних рівнях, у різних формах, що в сукупності дозволяє говорити про існування різних видів мислення. Існує кілька класифікацій видів мислення, кожна з яких ґрунтується на певних критеріях (табл. 1.1.) [21].
Таблиця 1.1.
Класифікація видів мислення 

 

Останнє оновлення (Вівторок, 28 серпня 2012, 09:36)