СПЕЦИФІКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОСЛИНАМИ (з пед експериментом)

Рейтинг Користувача: / 6
НайгіршеНайкраще 
Курсові

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОСЛИНАМИ

1.1. Висвітлення проблеми ознайомлення дітей дошкільного віку з природою в психолого-педагогічній літературі

1.2. Вікові особливості сприйняття природи та завдання екологічного виховання дітей дошкільного віку

1.3. Аналіз навчальних програмах для дошкільних закладів освіти та зміст ознайомлення дітей з рослинами в них

1.4. Методи, засоби та основні форми організації роботи при ознайомленні дітей дошкільного віку з рослинами

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦИФІКИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РОСЛИНАМИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Характеристика програми та основних методів емпіричного дослідження

2.2. Аналіз результатів дослідження

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОСЛИНАМИ

1.1. Висвітлення проблеми ознайомлення дітей дошкільного віку з природою в психолого-педагогічній літературі

Проблему ознайомлення дітей дошкільного віку з рослинами не можна розглядати в відриві від контексту ознайомлення дитини з природою  та її екологічного виховання. Тоді основним предметом ознайомлення з рослинами та виховання дошкільників стає формування суб’єктивного відображення універсальної цінності природи.

На потужний вплив природи на різнобічний розвиток дітей 1-7 років життя звертали увагу і Ф. Фребель, і К.Д. Ушинський, і Є.І. Тихеєва, і В.О. Сухомлинський, і А.С. Макаренко та інші.

В.О. Сухомлинський писав, що необхідно «найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо» [13].

Є.І. Тихеєва [32] розглядала природу як одну з умов або елементів середовища, в якому діти живуть своїм природним життям [32]. Діти в дитячому садку живуть своїм природним життям, живуть в середовищі, яке сприяє їхньому мимовільному та всебічному розвитку під керівництвом вихователя.

Природа - невичерпне джерело, з якого діти можуть обирати предмети для спостережень, ігор, праці. Збагачуючи здорові інстинкти дитини, природа задовольняє її основний інтерес до діяльності та творчості. Є.І. Тихеєва [32] особливо підкреслювала значення природи у вихованні в силу доскональної наочності. Розвиток дитини в ранню пору життя відбувається на основі планомірного розширення кола її уявлень, які вона сприймає за допомогою зовнішніх відчуттів [32].

Ступінь ясності уявлень безпосередньо залежить від міри участі більшого числа зовнішніх відчуттів та міри активності дитини в процесі пізнання. Адже активність дитини в процесі пізнання дозволяє під час сприймання користуватися органами чуттів. Формування пізнавальних інтересів також в значній мірі визначається характером активності дитини в процесі пізнання [15].

Є.І. Тихеєва [32] стверджувала, що "педагогічна безпека" різноманітності природи пояснюється перш за все тим, що дитина інстинктивно сприймає природу перш за все як одне ціле, але свою увагу та інтерес дитина цілком віддає предмету, який зацікавив її, активно вивчає його. Науковий аналіз свідчить, що діти не сприймають природу як одне ціле. Для уявлень маленької дитини про природу характерна розрізненість; послідовність пізнання визначається керівництвом дорослого.

Природа має важливе значення для естетичного виховання дитини, бо вона за словами Є.І. Тихеєвої [32] - вищий та непогрішний естет, який висуває форми, колір, розмір, матеріали в тій різноманітності та гармонії співвідношення, в тій споконвічній красі, яка доступна [32].

Природа відіграє важливу роль в розвитку зовнішніх відчуттів. Окремі предмети природи разом зі спеціальним дидактичним матеріалом використовуються для розпізнання форми і кольору, для орієнтування у просторі, для розрізнення пахощів та розвитку термічного відчуття [21].

Природа — найкраща можливість для розвитку спостережливості дітей, а на цій основі і мови.

Отже, вивчення стану проблеми ознайомлення дітей дошкільного віку з природою та їх екологічного виховання у педагогічній науці продемонструвало, що значна кількість досліджень у дошкільній педагогіці присвячена систематизації знань про природу (Л.Буркова, Т.Земцова, Л.Маневцова, Л.Міщик, С.Ніколаєва, А.Федотова, Т.Христовська, І.Хайдурова), формуванню у дітей дошкільного віку бережливого (В.Грецова), дбайливого (М.Ібраімова, Г.Марочко, З.Плохій), свідомого (І.Комарова), ціннісного (М.Роганова) ставлення до природи.

Зрозумілим, є той факт, що ознайомлення дітей з природою взагалі, та рослинаи зокрема не можливе без його синтезу з  екологічним вихованням дітей. Для дошкільної педагогіки екологічне виховання – це новий напрямок, який з’явився на рубежі 80-х і 90-х років ХХ ст.. В останні роки робота дошкільних закладів зосередилась на вихованні у дітей бережливо ставлення до всього живого – ознайомлення з природою дістало природоохоронне забарвлення.

Наукові підходи до екологічного виховання в сучасних умовах розроблені в дослідженнях А.Захлєбного, І.Звєрєва, І.Суравєгіної, які визначили мету, принципи, завдання і зміст екологічної освіти та виховання. Концептуальні положення екологічного напряму педагогіки уточнювались в Україні Л.Іщенко, Н.Лисенко, І.Мельник, Л.Різник, З.Плохій, Н.Пустовіт, Г.Пустовітом, Г.Тарасенко, Д.Струнніковою, Л.Шаповал та багатьма іншими вченими-педагогами.

Психологічний аспект ознайомлення дітей  з природою відображений у працях Б.Ананьєва, Л.Виготського, В.Вілюнаса, О.Запорожця, О.Леонтьєва, В.М’ясищева. У наукових працях Л.Артемової, А.Богуш, О.Кононко, В.Котирло, Я.Неверович, З.Плохій, Т.Поніманської, Ю.Приходько, Н.Яришевої підкреслюється особлива чутливість дошкільників до впливів довкілля, різноманітних емоційно-образних стимулів, їх емоційна реакція на безпосередні враження.

На сьогодні в Державних документах “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”  приділяється велика роль ознайомленню з природою, екологічному вихованню дошкільників, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Зокрема, в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні сфера “Природа” зазначається, що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного

 

Останнє оновлення (Середа, 26 грудня 2018, 13:31)