ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Рейтинг Користувача: / 18
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Робота містить 42 сторінки, список використаних джерел налічує 44 джерела. В додатках наведено тестовтй матеріал до діагностики кількісних уявлень дітей старшого дошкільного віку, план-конспект розробленого заняття з теми дослідження.

В роботі розкрито теоретичні та методичні основи формування кількісних уявлень дошкільників: ппроблему розвитку кількісних понять у методиці навчання математики; аналіз програмного матеріалу щодо формування кількісних уявлень; основні методи та напрями роботи в ході формування кількісних уявлень дошкільників. В ході виконання роботи було проведено емпіричне дослідження  розвитку кількісних уявлень в дітей дошкільного віку за запропонованої системою занять. Об'єкт: методика навчання дітей дошкільного віку математиці. Предмет: процес формування кількісних уявлень у дітей дошкільного віку. Мета: дослідження особливостей формування кількісних уявлень дітей дошкільного віку. Даною проблемою займалась значна кількість дослідників (О. Грибанова, Г. Леушина, М. Макляк, Н. Менчинська, Н. Непомняща, О. Усова та ін.), тому актуальним є аналіз та систематизація існуючих методичних напрацювань та досліджень.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку

1.2. Проблема розвитку кількісних понять у методиці навчання дітей дошкільного віку математиці

1.3. Аналіз програмного матеріалу з формування кількісних уявлень дошкільників за Базовим компонентом дошкільної освіти

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ УЯВЛЕНЬ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1. Методи формування кількісних уявлень дошкільників

2.2. Основні напрямки роботи з формування кількісних уявлень дошкільників

2.2.1 Формування уявлень про кількість предметів

2.2.2. Формування уявлень про порівняння предметів

2.2.3. Формування уявлень про додавання і віднімання

Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ КІЛЬКІСНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

3.1. Характеристика програми та методів експериментального дослідження

3.2. Аналіз результатів дослідження

Висновки до третього розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

1.1. Особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку

Дошкільне дитинство період, який включає молодший дошкільний (3-5 років) та старший дошкільний (5-6 7 років) віки. Він відіграє важливу роль у загальному розвитку дитини, в становленні її особистості, набутті з допомогою дорослого власного життєвого досвіду. В цей період закладається фундамент досконаліших за попередні форм соціальної компетентності, формується підґрунтя для майбутньої шкільної зрілості важливого складника життєвої компетентності як цілісної характеристики психіки та особистості [15].

Дошкільне дитинство багато в чому пов'язане і попереднім періодом життя малюка раннім віком, певною мірою зберігає його особливості, що визначає нестійкість проявів поведінки та діяльності дитини, її емоційних станів та самопочуття. Водночас у цей віковий період виникає багато відмінних від попереднього специфічних особливостей, що засвідчують процеси фізичного, психічного та соціального зростання дошкільника. Розширюється коло його спілкування, розвивається сюжетно-рольова гра, урізноманітнюються та ускладнюються за змістом і формою види діяльності, інтелектуалізується практична активність, вдосконалюються вміння діяти самостійно, змінюється характер взаємодії дитини з дорослими, формується дитяче співтовариство з притаманною йому субкультурою [21].

Види діяльності, якими займається дошкільник, ще не є для нього обов'язковими, він виконує їх за власним бажанням та на пропозицію дорослого. Гра, малювання, конструювання тощо характеризуються емоційною насиченістю, надають дитині простір для творчої уяви, а також можливість вільно виявляти свої життєві враження та ставлення до навколишнього світу. Взаємини дитини з дорослими та іншими дітьми будуються здебільшого на інтимно-особистих контактах прихильності, симпатії, любові [19].

Протягом дошкільного дитинства відбувається фактичне становлення особистості, вдосконалюється мовлення дитини, збагачуються навички спілкування, формуються базові якості, зростають фізичні можливості, розширюється життєвий простір. Важлива особливість розвитку дошкільника загальний, неспеціалізований характер набутих ним знань, дій, здібностей. Це пояснюється тим, що протягом цього вікового періоду юній особистості належить стати людиною, набути все те, що потрібно кожному в будь-якій сфері жни я [12].

Не все, що розвивається в дошкільному віці, рівноцінне з погляду значення для сьогодення і майбуття дитини. Першим здобутком є образні форми пізнання навколишнього світу, розквіт яких припадає саме на дошкільний період. Предметна діяльність, сюжетно-рольова гра, малювання, конструювання та інші види дитячої діяльності будуються на основі сприймання, наочно-образного мислення, уяви та постійно потребують їх удосконалення. Ці види діяльності оснащують дитину зовнішніми формами орієнтовних, пошукових дій. становлять основу її внутрішнього плану дій, сприяють засвоєнню сенсорних еталонів та наочних моделей дія розв'язання нових життєвих завдань, розвивають творчі здібності [15].

Другий найважливіший здобуток дошкільного віку моральні почуття, які зв'язують дитину спочатку з рідними людьми, а з часом і з ширшим колом дорослих та однолітків. Дошкільник навчається співпереживати, виявляти симпатію. прихильність, поважати права та своєрідність інших людей, товаришувати, в нього формуються чутливість та чуйність як важливі базові якості, відчуття своєї причетності до людей, елементарне вміння брати інших до уваги. Ці якості зберігаються впродовж усього подальшого життя, значною мірою впливають на нього, визначають обличчя школяра і дорослої людини, становлять основу гуманної спрямованості ;подинн на довкілля, саму себе [19].

Творчі здібності в поєднанні з моральними якостями є фундаментом, на якому вибудовується споруда на ймення особистість.

Протягом дошкільного віку розвиваються і такі здібності та якості, які слугують лише основою, своєрідною "заготовкою" для подальших періодів розвитку, з часом істотно видозмінюються, перебудовуються, набувають нових, досконаліших форм. Проте і вони відіграють свою особливу роль у загальному розвитку дошкільника, вносять свій внесок у становлення його особистості. До них належать пізнавальні інтереси, довільне управління поведінкою, основи логічного мислення. Вони складаються наприкінці дошкільного дитинства, а «піки» їхнього розвитку припадають на значно пізніші етапи життя [10].

На початку молодшого дошкільного віку створюються передумови для виникнення нової ситуації розвитку, що характеризується двома основними особливостями: дитина виходить за межі вузького та звичного для неї родинного кола у широкий світ, постає перед необхідністю встановлювати відносини зі світом чужих дорослих та однолітків. Основним життєвим контекстом стає світ соціальних відносин дорослих людей, в який вона прагне увійти і який перетворюється на центр, навколо якого обертається її життя. Змінюється характер спілкування малюка з дорослим: на зміну спільній предметній діяльності приходить діяльність пізнавальна, що пов'язана з прагненням до самостійності. Спільна з дорослим пізнавальна діяльність спрямовується на встановлення властивостей предметів найближчого довкілля, на оволодіння шляхом "спроб і помилок" як способом ознайомлення з природою., предметами, людьми, самим собою [33].

Протягом молодшого дошкільного віку на основі сюжетно-відображувальних ігрових дій з предметами розвивається сюжетно-рольова гра, яка допомагає моделювати доросле життя, опановувати його норми та правила, розкривати причинно-наслідкові зв'язки. Наприкінці цього віковою періоду сюжети ігор ускладнюються, відбувається прирощення, розширення сюжетної лінії від відображення у грі діяльності сім'ї та дитячого садка до ...

 

Останнє оновлення (Середа, 26 грудня 2018, 13:35)