ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Рейтинг Користувача: / 30
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Курсова робота викладена на 51 сторінці друкованого тексту, список використаних джерел налічує 49 джерел, в додатках наведено діагностичний матеріал до експериментального дослідження, комплекс занять спрямований на формування патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку ("ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ"; ознайомлення дітей з народною символікою «УКРАЇНСЬКЕ РІЗНОБАРВ’Я»; заняття з декоративного малювання для дітей старшого дошкільного віку «СОРОЧКА ДЛЯ  ІВАНКА»; ЗНАЙОМСТВО ДІТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЮ НАРОДНОЮ ІГРАШКОЮ – СВИЩИКОМ; «КРАСНОМУ РОДУ — НЕМА ПЕРЕВОДУ»; родинний захід, присвячений українській мові «СЛОВО ДО СЛОВА – СКЛАДАЄТЬСЯ МОВА»)

В роботі розкрито підходи до проблеми патріотизму та патріотичного виховання в сучасній педагогіці, особливості, основні засоби та методи формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку. В ході виконання роботи проведено експериментальне дослідження рівня сформованості патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку за когнітивним (наявність узагальнених уявлень про символи країни, державну мову, націю, визначні місця, природні ресурси, видатних людей тощо), емоціним (оцінка патріотичного (антипатріотичного) вчинку персонажу) та діяльнісним критеріями (напр., дитина чує Гімн України і кладе руку на серце; охоче бере участь у заходах суспільно-патріотичної спрямованості та ін.). На основі отриманих результатів дослідження розроблено рекомендації щодо підвищення рівня розвитку патріотичних почуттів дошкільників.

Метою роботи було встановлення теоретико-методичних та практичних основ формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку. Об’єкт: процес патріотичного виховання дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ. Предмет: методичні особливості формування патріотичних почуттів дошкільників.Даній проблематіці присвячені фундаментальні праці вчених-філософів В.Бичко, О.Забужко, І.Надольний, І.Стогнія, В.Шинкарука та ін.. Псіхологічну складового патріотізму досліджують у своїх наукових працях сучасні психологи: І.Бех, А,Богуш, М.Борішевській, В.Котірло. Проблема формування патріотизму піднімається в низці праць класиків педагогічної думки Г.Ващенка, Б.Грінченка, Я.А.Коменського, С.Русової, В.Сухомлинського, К.Ушинського та сучасних наукових дослідженях Л.Артемової, О. Денисюк, О.Каплуновської, М.Машовець, О. Стаєнної та ін. Питання формування військового патріотізму певної мірою розглянуто в роботах А.Абрамова, В.Баранівського, В.Лутовінова, В.Осьодло, В.Стасюка, Ю.Красильников.

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Проблема патріотизму та патріотичного виховання в сучасній педагогіці

1.2. Особливості формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку

1.3. Основні засоби та методи розвитку патріотичних почуттів дошкільників

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АСПЕКТІВ ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1. Характеристика програми та методів емпіричного дослідження

2.2. Аналіз результатів дослідження

2.3.Рекомендації щодо підвищення рівня розвитку патріотичних почуттів дошкільників

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ


1.1. Проблема патріотизму та патріотичного виховання в сучасній педагогіці

Сучасна освіта спрямована на вирішення завдань, що пов’язані з особистісним розвитком дитини і створенням умов для забезпечення процесу соціалізації. Інтеграція дітей у сучасне суспільство проходить через засвоєння системи загальнолюдських здатностей, зміст яких складає оволодіння загальними способами дій з речами, побудову “чуттєвої картини світу”, морального ставлення до себе подібного. Засвоєння соціального досвіду попередніх поколінь допомагає дитині не тільки прийняти визначні цінності основи буття, значущий для визначеної спільноти стиль поведінки, а й виробити власний, особистісно значущий стиль співпраці. Сьогодні досить гострою є проблема національно-культурної ідентичності підростаючого покоління, його патріотичного виховання [11].

З найдавніших часів великі філософи та педагоги приділяли проблемі патріотичного виховання значну увагу. У вченні Конфуція разом з основними загальнолюдськими цінностями найбільш значущими є любов до країни, народу, сім'ї, шанування старших, традицій [23].

Концепція виховання у Стародавній Греції мали свої особливості. Вищою метою кожного громадянина вважалося досягнення блага для держави. На думку К. А. Гельвеція, справжньою метою виховання вважається формування у кожної людини глибокого розуміння особистого і суспільного блага. А покоління нових людей - патріотів з'являється тоді, коли серця громадян розкриваються для гуманності, а розум - для знань. Підкреслюючи необхідність патріотичного виховання, він писав: «Чесноти цивілізованої людини - любов до справедливості і Вітчизні».[15].

Я. А. Коменський вважав, що одним з головних напрямів виховання є формування у дитини прагнення надавати користь своїми послугами можливо більшому числу людей. Він писав: «лише Тоді настав би щасливий стан у справах приватних і суспільних, якщо б всі перейнялися бажанням діяти для суспільного добробуту»[23].

Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно. Так, радянська педагогічна наука, скована догмами марксисько-ленінської ідеології, так і не змогла виробити єдиного підходу до розуміння суті патріотичного виховання [39].

На думку вченого М. Савина, патріотизм – це почуття [43], І. Харламов вважав його моральною якістю особистості [16], І. Іваненко – складником комуністичного світогляду та ідейності [31], О. Здравомислов – моральною цінністю [8].

Сучасні вчені, педагоги також займаються визначенням понять «патріотизм», «патріотичне виховання».

Першооснови патріотичного виховання були закладені в народній педагогіці, значення якої висвітлюється в роботах Г.Ващенка, О.Любара,В.Мацюка, В.Пугача, М.Стельмаховича, Д.Федоренка.

Першим приділив належну увагу ідеї та принципам народності виховання К.Ушинський. Народне виховання завжди спирається на характер і душу людини. Виховання будується відповідно до інтересів народу, а тому розвиває і змінює в дітях ті цінні психологічні риси і моральні якості, які є основою патріотизму, національної гордості. «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини». Він вважав, що де б не була людина, вона завжди зберігає у своєму серці дух свого народу, любов до рідного краю. Народність, на його думку, це той фундамент, на якому базується все подальше виховання [23].

Сучасні дослідження проблеми патріотичного виховання ґрунтується на фундаментальних працях у галузі національної системи виховання, концептуальних положеннях національної освіти та виховання (А.Алексюк, І.Бех, О.Вишневський, Т.Усатенко).

За Великим тлумачним словником сучасної української мови, патріотизм (грец. paths — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу, готовність для них на жертви й подвиги [6].

За Українським педагогічним словником патріотизм – одне з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любо до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури. Патріотизм виявляється в практичній діяльності, спрямований на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів. Патріотизм – соціально-історичне явище [9].

У зарубіжних країнах патріотичне виховання є невід’ємною складовою гуманітарної безпеки держави. Там значну увагу приділяють факторам, які впливають на відчуття патріотизму: мові, державним символам, національній аудіо-відео та друкованій продукції, національним героям, національним подіям, нормам поведінки керівництва країни, культурі та звичаям народу, системі державної пропаганди.

Наприклад, у США для пропаганди дуже активно використовують державний прапор. У Франції та Німеччині законодавство жорстко регламентує використання іноземних мов та аудіо-візуальної продукції на іноземній мові. В Данії виписані етичні стандарти суспільства. В багатьох ...

Останнє оновлення (Середа, 26 грудня 2018, 14:18)