ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ ТА УВАГИ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Рейтинг Користувача: / 19
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Курсова робота викладена на 37 сторінках, містить вступ, 2 розділи, висновки після кожного розділу, загальні висновки, та список використаної літератури (30 джерел).

Курсова робота присвячена вивченню теоретичних та методичних аспектів дослідження пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку. Подається розгорнутий аналіз трактування понять «увага», «пам'ять» з точки зору різних авторів, особливості розвитку цих процесів у молодшому шкільному віці. Включений опис методик: "Піктограма" за А.Р. Лурією, Методики запам'ятовування десяти слів за О. Р. Лурією, Методики дослідження стійкості уваги "Коректурна проба" (літери у модифікації С.Тромбаха).

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку

1.1. Особливості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку

1.2. Психологічні особливості уваги учнів початкової школи

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Методичні аспекти дослідження особливостей  розвитку пам’яті та уваги дітей молодшого шкільного віку

2.1. Опис та обгрунтування вибору методик

2.2. Методика "Піктограма" за А.Р. Лурією

2.3. Методика запам'ятовування десяти слів за О. Р. Лурією

2.4. Методика дослідження стійкості уваги "Коректурна проба" (літери у модифікації С.Тромбаха)

Висновки до другого розділу

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

 

Успіх розвитку памяті та уваги залежить від того, як забезпечують педагоги керівництво цим процесом. Важливе значення для розвитку памяті учнів має передусім знання вчителем умов продуктивності запамятовування, відтворення та вміння керувати ними в навчальній діяльності на уроках і поза ними[ 2, с.8].

Немає сумнівів, що мнемічні процеси (процеси памяті) займають центральне місце і в інтелектуальній сфері особистості, і в загальному психічному розвитку школяра.

Вивченням проблеми класифікації людської пам’яті займалися Г.С.Костюк, А.В. Петровський, О.О.Смирнов та інші. Дослідження властивостей пам’яті виконувалися вченими: В. І. М’ясищевим,Р. Аткінсоном, П.І. Зінченком, Ф. Лазером та іншими.

Серед пізнавальних процесів, крім пам'яті, значну роль у навчальному процесі відіграє увага.

Під увагою розуміється спрямованість і зосередженість психічної діяльності на певному об'єкті (Н.Ф.Добринін). Перші прояви уваги можна спостерігати уже у новонародженого під час смоктання. За час дошкільного віку розвиваються властивості уваги і її довільність. Дитина вчиться керувати собою і свідомо скеровувати свою увагу на певний предмет. При цьому вона використовує перш за все слово і вказівний жест дорослого, тобто увага стає опосередкованою.

На сучасному етапі, коли дитина молодшого шкільного віку отримую величезну кількість інформації з засобів масової інформації, телебачення, комп’ютерів, необхідно вивчати і правильно розподіляти увагу дитини та контролювати процес запам’ятовування. Саме в цьому і полягає актуальність нашого дослідження.

Об’єктом курсової роботи є розвиток пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці.

Предмет – особливості розвитку пам’яті та уваги учнів початкової школи.

Мета курсової роботи: теоретично вивчити та методично окреслити шляхи дослідження особливостей розвитку пам’яті та уваги учнів початкової школи.

Для досягнення мети даного дослідження нами були поставлені наступні завдання:

1. вивчити особливості розвитку пам’яті дітей молодшого шкільного віку;

2. з’ясувати характерні риси становлення уваги дітей початкової школи;

3. підібрати методи дослідження пам’яті та уваги у молодших школярів;

4. окреслити шляхи розвитку пам’яті та уваги учнів початкової школи.

Структура курсової роботи: вступ, 2 розділи, висновки та список використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку

 

1.1. Особливості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку..

Пам’ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Уже в немовлят пам’ять виступає в своїй елементарній формі - запам’ятовування і подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини впливів. На ранніх етапах розвитку пам’ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. Малюк не вміє ставити перед собою мету запам’ятати, не приймає мнемічну задачу, яка пропонується дорослим.

Радянський психолог А. Р. Лурія говорить про память: “Кожне наше переживання, враження та рух залишає певний відбиток, який зберігається достатньо довгий час і при відповідних умовах проявляється знову і стає предметом свідомості. Тому під памяттю ми розуміємо запис, зберігання і відтворення відбитків минулого досвіду, що дає людині можливість накопичити інформацію і мати справу зі слідами минулого досвіду після того, як явища, що породили їх, зникли”[13, с. 42]

І ще одне визначення: “Запамятовування, зберігання та наступне відтворення індивідом його досвіду називається памяттю. В памяті розрізняють такі основні процеси: запамятовування, зберігання, відтворення і забування.” [15, с. 52]

Отже, память – поняття багатозначне. З його не побутових, а наукових ознак – філософських, фізіологічних, психологічних – вчитель повинен виділити свій аспект їх розгляду – педагогічний, вирішальний у впливі на школяра при організації його складної учбової діяльності.

Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. На відміну від дошкільнят, першокласники здатні цілеспрямовано, довільно запам’ятовувати нецікавий для них матеріал. В подальшому навчання все в більшій мірі базується на довільній пам’яті. Молодші школярі, як і дошкільнята, володіють добре розвинутою механічною пам’яттю. Велика кількість молодших школярів протягом всього навчання в початковій школі механічно заучують учбові тексти, що приводить до значних труднощів в середніх класах, коли учбовий матеріал стає складнішим і більшим за об’ємом. Такі діти схильні дослівно відтворювати те, що запам’ятовують. Удосконалення змістової пам’яті в цьому віці дає можливість освоїти велику кількість раціональних способів запам’ятовування. Коли дитина усвідомлює учбовий матеріал, розуміє його, то одночасно вона і запам’ятовує. Необхідно відмітити, що молодший школяр може запам’ятати і відтворити також незрозумілий для нього текст. Саме тому дорослі повинні контролювати не тільки результат (точність відповіді, правильність переказу), але і сам процес - як, яким чином учень запам’ятав матеріал. Одна із найважливіших задач вчителя в початкових класах - навчити дітей використовувати певні мнемонічні прийоми. Це, перш за все, поділ тексту на частини за змістом (до цих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження за основними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадування прочитаної частини і відтворення вслух і про себе всього матеріалу, а також раціональні прийоми заучування напам’ять. В результаті учбовий матеріал стає зрозумілим, пов’язується зі старим і включається в загальну систему знань дитини. Такий усвідомлений матеріал легко запам’ятовується, зберігається і відтворюється дитиною при потребі.[14, c.21]

Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам’ятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам’яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.

1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.

2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.

3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.

4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті.

Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки …

 

2.3. Методика запам'ятовування десяти слів за О. Р. Лурією

Мета: У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу короткочасної і відстроченої пам'яті.

Обладнання: набір з 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов'язаних за змістом.

Інструкція: "Зараз я прочитаю десять слів. Слухайте уважно. Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам'ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?"

Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом. Потім повторіть знову слова. Далі дитину попросіть повторити слова 3-й, 4-й, 5-й раз ніякі нові інструкції не додаються, просто говоріть: "Повтори слова ще раз" Жодних розмов з боку дитини не допускаються (бо розмова може відволікати увагу і погіршити результат). Після 5-разового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати і назвати слова.

Ліс, хліб, вікно, стіл, вода, брат, кінь, гриб, мед, вогонь.

1. + + + + + +

2. + + + + + + + +

3. + + + + + + +

4. + + + + +

5. + + + + + +

Через годину + + …