ЗНАЧЕННЯ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ УРОКУ

Рейтинг Користувача: / 7
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Робота містить 37 сторінок, список використаних джерел нараховує 35 джерел

В роботі розкрито загально-методичні особливості підготовки вчителя до уроку в залежності від його типу  та структури; охарактеризовано основні аспекти проведення підготовчого етапу уроку для учнів молодших класів: мотивація навчальної діяльності учнів, методи стимулювання учнів на підготовчому етапі. Методичні рекомендації підкріплені прикладами з уроків  української мови. Об’єкт: урок в загальноосвітній школі.Предмет: початковий етап уроку.Мета:  охарактеризувати значення початкового етапу уроку.

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ І.
УРОК ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ.
1.1.Вимоги до сучасного уроку.
1.2.Типи уроків та їх структура.
1.3.Підготовка вчителя до уроку.
РОЗДІЛ ІІ. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП УРОКУ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ УЧНЯМИ.
2.1. Психологічні особливості проведення підготовчого етапу уроку для учнів молодших класів.
2.2. Методичні особливості початкового етапу уроку: проведення повторювально-навчальної роботи, повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
2.3. Методи стимулювання учнів на підготовчому етапі уроку.
2.4. Приклади проведення підготовчого етапу уроку (фрагменти планів-конспектів уроків з української мови)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

РОЗДІЛ І. Урок як основна форма організації навчання

1.1.Вимоги до сучасного уроку

Наведемо загальні вимоги до уроку:
• проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;
• проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;
• особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;
• оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;
• встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлюються учнями;
• зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;
• актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;
• логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо — комп'ютерних;
• тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особистим досвідом учня;
• формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності;
• формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти;
• діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.[4]
Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу — освітньої, розвиваючої, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу — формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає, безумовно, зміни парадигми уроку з метою формування духовного світу учня, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації, визнання права бути суб'єктом навчального процесу і формування суб'єкт-суб'єктних взаємин на кожному уроці. Така парадигма має бути гуманною і особистісно-спрямованою. Відповідно, ґрунтовно змінюється зміст цих функцій та вимоги до уроку. [9]
Виховні вимоги до уроку:
— формування і розвиток в учнів національної свідомості, самосвідомості та ментальності, провідних рис громадянина своєї держави;
— формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та професійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;
— формування і розвиток в учнів активної життєвої настанови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у навчальному процесі та майбутній професійній діяльності;
— вміле поєднання дидактичних, розвивальних і виховних завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;
— формування і розвиток мотивації постійного самовдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей;
— підпорядкування виховної мети кожного уроку загальній меті виховання тощо. [19]
Розвиваючі вимоги до уроку:
— спрямованість кожного уроку на максимальний розвиток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис;
— направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація;
— проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога в його самовдосконаленні тощо. [17]
Дидактичні вимоги до уроку:
— чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;
— оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу;
— широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;
— творчий підхід до обґрунтування методики проведення кожного уроку;
— опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання;
— забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління тощо. [22]
Крім зазначених, обов'язково слід мати на увазі й інші вимоги до уроку:
— організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна тощо);
— управлінські (цілеспрямованість, оперативність, ...

 

Останнє оновлення (П'ятниця, 09 вересня 2011, 22:07)