НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ МИСТЕЦТВА ПЕЧВОРКУ

Рейтинг Користувача: / 11
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Робота викладена на 50 сторінках друкованого тексту, список використаних джерел налічує 35 джерел, в додатках наведено: традиційні техніки печворку та види візерунків печворку; колірну дугу, що використовується при підборі деталей за кольором; інструмент для створення печворку; варіанти аплікацій печворк у роботі з учнями початкових класів; декорації до казки "Крихітка-Хаврошечка" у стилі печворк.
В роботі проаналізовано особливості печворку як виду декоративно-прикладного мистецтва: поняття та історія виникнення, процес створення виробів, підбір колірної гамми та геометричної побудови композиції. Також розкрито методичні аспекти використання техніки печворку у роботі з дітьми молодших класів: використання печворк-аплікацій, методу інкрустації та можливостей клаптикового шиття. В ході виконання роботи було проведено педагогічний експеримент на визначення впливу занять печворком дітей молодшого шкільного віку на розвиток вміння гармонійного підбору кольорової гами.
Об’єкт: печворк як вид декоративно-прикладного мистецтва. Предмет: навчання учнів початкових класів мистецтву печворка. Мета роботи: охарактеризувати методичні особливості навчання учнів початкових класів мистецтву печворка.

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕЧВОРКУ ЯК ВИДУ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

1.1. Поняття та історія виникнення печворку

1.2. Послідовність та особливості процесу створення печворку

1.3. Роль колірної композиції в створенні виробів печворк

1.4. Геометрична композиція виробів печворк, основні орнаменти та візерунки

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ ПЕЧВОРКУ У РОБОТІ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2.1. Аналіз програмного матеріалу щодо використання техніки печворк на заняттях з дітьми молодшого шкільного віку

2.2. Використання печворк аплікацій у роботі з дітьми молодшого шкільного віку

2.3. Метод інкрустації

2.4. Можливості використання клаптикового шиття у роботі з дітьми початкових класів

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧВОРКУ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

3.1. Характеристика програми та особливостей проведення  емпіричного дослідження

3.2. Аналіз результатів дослідження

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕЧВОРКУ ЯК ВИДУ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
1.1. Поняття та історія виникнення печворку
Печворк (від англ. Patchwork) – вид рукоділля, при якому за принципом мозаїки зшивається незбираний виріб з різнокольорових і строкатих шматочків тканини (клаптиків) з певним малюнком. У процесі роботи створюється полотно з новим колірним рішенням, візерунком, іноді фактурою. На Україні як синонімічне поняття також використовується назва «техніка клаптикового шиття». Сучасні майстри виконують також в техніці клаптикового шиття об'ємно-просторові композиції [15].
Збірка полотна з клаптів, аплікація з тканини, стьобані вироби здавна існували незалежно один від одного у багатьох народів світу.
Так в музеї Булат в Каїрі виставлений зразок орнаменту, датований 980-м роком до нашої ери і виконаний зі шматочків шкіри газелі в одній тональності. У Токійському музеї костюмів представлений одяг періоду Майома Едо (1569 - 1867), прикрашений візерунками з шматочків різної тканини. У IV - IX століттях н.е. паломники, які здійснювали сходження до храму (печера тисячі Буд, що знаходилася на стародавньому шовковому шляху), залишали там шматочки свого одягу. З цих численних шматочків тканини служителі храму робили килим, що нагадував про паломництво великої кількості людей. Килим цей був виявлений лише в 1920-му році археологом сером Артуром Штейном. Надзвичайно красивий декоративний покрив зберігається в Петсамському монастирі, виконаний в м'яких тонах Сходу і таємничої Візантії. У Лондонському музеї ковдр зберігаються чудові вироби, виконані дружинами перших поселенців в Америці [18].
Отже, поширений в ті часи на Сході, печворк прийшов до Європи, ймовірно після хрестових походів, коли лицарі привозили з Палестини трофейні прапори, килими, виконані в цій техніці і надзвичайно красиві. Але в Європі ця техніка поширювалася дуже повільно і в основному виправдовувала свою етимологію від слів  «зроблений із шматочків тканини» і ... «праця».
У XVI столітті до Англії почали надходити барвисті тканини різноманітних візерунків з індійської бавовни. Шиття з клаптиків з'явилося в результаті дефіциту ситцю, що виник через заборону продажу в Англії індійських тканин в 1712 році. Таким чином уряд мав намір зберегти вітчизняні мануфактури, на яких вироблялися вовняні й шовкові тканини. Ситець потрапляв до Англії контрабандними шляхами і його ціна різко виросла. Обрізки, що залишилися після крою одягу з ситцю, не викидали, а використовували для створення інших виробів. Великими фрагментами декорувалися вовняні або лляні тканини в техніці аплікації. Найдрібніші залишки зшивалися один з одним, утворюючи єдине полотно [1].
Коли в XVIII столітті в Північну Америку стали прибувати емігранти з Англії, Голландії та Німеччини, вони виявилися в дуже тяжкому становищі. Грошей не вистачало навіть на покупку нового одягу або тканини для нього. Але жінки знайшли вихід з положення. Хороші шматочки від старого одягу складалися в мішки, а пізніше, зібравшись разом, з них шили одяг, ковдри, покривала, килимки і т.д. Подібна робота об'єднувала людей, відірваних від рідного даху над головою, від своїх коренів. А ентузіазм і натхнення, що виникали від виконання такої спільної роботи дозволяли створювати справжні шедеври [19].
Тут, в Америці, народився "квілт". Спочатку це слово означало ковдру, виконану з клаптиків і простьогану з утепленою прокладкою. Потім словом "квілт" стали називати всі вироби, виконані в цій техніці. На простьожку квілт збиралися навесні все сусідки, вечорами, після роботи, до них приєднувалися чоловіки. Практично всі американські квілти, створені до 1750 року, виготовлені в техніці печворку [22].
З квілтом були пов'язані різноманітні традиції. Так наприклад, придане дівчата обов'язково повинно було включати 12 виробів, виконаних у техніці "квілт". Тринадцятий виріб починали робити за часів заручин, а закінчували перед весіллям. В різних регіонах США техніка печворку мала свої особливості. Так, вихідці з Голландії зображували в основному вільний рослинний квітковий візерунок. Кожне графство в штаті Північна Кароліна має свій несхожий на інші орнаменти [17].
З плином часу сформувалися традиційні блоки візерунків клаптикового шиття. Назви багатьох з них пов'язані з реаліями повсякденного життя («Зуб пилки», «Ведмежа лапа», «Кошик для штопання»); місцевістю, в якій цей візерунок був придуманий («Зірка Огайо і Техасу»); асоціаціями з історіями з Біблії ( «Драбина Якова») [12].
На Всесвітній виставці 1876 року в Філадельфії експонувалися англійські роботи в новій техніці: крейзі (англ. crazy, божевільний, відома також під назвами «Спіраль», «Карусель», «Роза») із шовкових тканин, доповнені вишивкою. Техніка крейзі дозволяла створювати композиції з клаптиків розкішних тканин (парчі, оксамиту, шовку) будь-якої форми, забарвлення і малюнків, зібраних довільно. Шви, що з'єднують клапті, прикрашалися різноманітної вишивкою, самі вироби могли доповнюватися аплікаціями і малюнками на тканині. Новий різновид рукоділля в 1879 році описав ілюстрований журнал «Петерсон». Цей напрям у печворк отримало назву «розшитий квілт» або «японський шовк» (через широке використання східних мотивів). Вироби призначалися лише для прикраси, так як клаптики скріплювалися невеликою кількістю швів без простьожки, краї були декоровані бахромою, китицями, помпонами, мереживом, а прокладка давала усадку, що не дозволяло прати їх. Більше утилітарні речі створювалися в релігійних гуртках рукоділля, де в полотно в стилі крейзі додавали практичні матеріали: вовняні і бавовняні тканини. Нова техніка породила цілий напрямок в американській торгівлі, що пропонує всім охочим готові набори, малюнки вишивок і розписані вручну блоки шовку для виготовлення печворку. До 10-их років XX століття популярність крейзі йде на спад, поступаючись місцем звичайним видам клаптикового шиття .Модні віяння не торкнулися деяких релігійних громад, які залишилися вірними прийомам

 

Останнє оновлення (Вівторок, 04 вересня 2012, 14:46)