РОЛЬ ПОЗАШКІЛЬНОГО МИСТЕЦЬКОГО ЗАКЛАДУ У ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Рейтинг Користувача: / 21
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Робота містить 40 сторінок, список використаних джерел налічує 41 джерело.

В роботі розкрито психолого-педагогічні основи естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку та розвитку їх художньо-творчих здібностей через позашкільні мистецькі заклади освіти: вплив театральних студій, музичної школи, хореографічних гуртків та колективів, позашкільних закладів з образотворчого мистецтва. Об’єкт дослідження: психолого-педагогічний процес. Предмет: Естетичне виховання молодших школярів у позашкільних мистецьких закладах. Мета:  охарактеризувати значення позашкільних мистецьких закладів у естетичному вихованні дітей молодшого шкільного віку.

ВСТУП
РОЗДІЛ І.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
1.1. Проблема естетичного виховання дітей молодших класів в сучасній педагогічній літературі
1.2. Особливості розвитку естетичного сприймання учнів 1-4 класів
РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ПОЗАШКІЛЬНИХ МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАДІВ НА ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
2.1. Загальна характеристика, зміст завдання, структура, функції позашкільних закладів освіти, їх роль в вихованні молодших школярів
2.2. Особливості позашкільних мистецьких закладів освіти в естетично-творчому розвитку дітей відповідно до їх напрямків
2.2.1 Вплив театрального мистецтва на дітей молодшошкільного віку
2.2.2. Дитяча музична школа як одна з основних баз поширення музичної культури
2.2.3. Вплив хореографічного мистецтва на виховання особистості молодшого школяра
2.2.4. Роль позашкільних закладів з образотворчого мистецтва в розвитку учнів молодших класів
2.3. Характеристика деяких позашкільних мистецьких закладів м. Полтави
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

1.1. Проблема естетичного виховання дітей молодших класів в сучасній педагогічній літературі

У Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвиток художньо-творчих здібностей [14, 24]
У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне — це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.
Головна запорука успіху естетично-виховного процесу полягає у його відкритості для найрізноманітніших педагогічних ідей. Цей процес повинен бути спрямований на формування загальнолюдських і культурно-національних цінностей, сприяти зростанню інтелектуального та духовного багатства суспільства.
Естетичне виховання молоді є на сьогодні одним з актуальних завдань педагогічної науки.
Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.
Дослідження наукової літератури з естетичного виховання дає можливість дійти висновку про те, що існують різні підходи щодо визначення поняття «естетичне виховання». Численні тлумачення цих понять зумовлені багатогранністю цього процесу.
Так, В.Шацька розглядає естетичне виховання як сукупність послідовних, взаємозв'язаних впливів на учнів під керівництвом викладача як засобами мистецтва, так і самого життя, спрямованих на всебічний естетичний розвиток учнів, який сприяє формуванню естетичних почуттів, художніх смаків і поглядів відповідно до завдань виховання. За В.Шацькою, до процесу естетичного виховання належать не тільки поступовий розвиток здібностей та естетичного сприйняття, а й оволодіння вмінням активно, творчо проявляти себе у тому чи іншому виді мистецтва, у обсязі, що відповідає певному ступеню навчання [40, с. 3—4].
П.Блонський зазначає, що естетичне виховання передбачає або формування творчості, або розвиток художнього смаку та сприйняття. Але художній смак і сприйняття можуть бути сформовані тільки у процесі художньої творчості; вони тісно пов'язані з активним життям дитини: кожна дитина потенційно є творцем різних, зокрема і естетичних, цінностей: споруджуючи будиночок, вона проявляє свою архітектурну творчість, ліплячи і малюючи, виявляє свої здібності скульптора і живописця, нарешті, дитина прагне до танців, драматизації [14, с.24].
У «Короткому словнику з естетики» поняття «естетичне виховання» розкривається як цілеспрямована система дієвого формування людини, здатної сприймати, оцінювати, усвідомлювати естетичне у житті, природі, мистецтві, жити і перетворювати світ, творити за законами краси [18, с.23].
Поняття «естетичне виховання» у педагогічній літературі розглядається як невід'ємна складова ідейного, трудового, морального, фізичного виховання, як систематичне, науково умотивоване звернення до людських емоцій, які розвивають у молодших школярів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті і мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей [28,с.45].
У процесі формування особистості Д.Кабалевський надавав перевагу трьом видам мистецтва: літературі, музиці та образотворчому мистецтву. Також наголошував на значенні в цьому процесі діяльності різних організацій та дошкільних закладів і сім'ї; різноманітних видів позашкільної роботи як складової життя дітей, де чітко простежуються активна діяльність самих дітей (різноманітні художні колективи, студії, гуртки) та форма пасивного сприйняття (кіно, радіо, телебачення, театр) [13, с.24-25].
У своїх працях та особистій педагогічній діяльності велику увагу питанням естетичного виховання приділяв С.Шацький. Він розглядав естетичне виховання у нерозривному зв'язку з іншими складовими виховання, зокрема моральним, наголошуючи, що мистецтво — велика сила, і небайдуже в якому напрямі воно використовується [14, с.25].
А.Макаренко, розкриваючи суть естетичного виховання, також вважав, що надзвичайно важливо внести художній елемент у процес дитячого життя [21, с. 110].
Б.Лихачов та Є.Квятковський трактують естетичне виховання як цілеспрямований процес формування творчо-активної особистості, котра здатна сприймати і оцінювати прекрасне, довершене, гармонійне у житті, природі, мистецтві, жити і творити «за законами краси», а також розглядають і розкривають зміст основних компонентів структури естетичного виховання [23, с.10].
У сучасному розумінні суті естетичного виховання складовою цього процесу є формування естетичних потреб, здатності брати участь у створенні краси в житті і мистецтві.
На думку Г.Ріда, естетичне виховання - це виховання почуттів, на яких ґрунтується свідомість, а отже, інтелект і все те, що відрізняє людину від інших істот. І лише тоді, коли ці почуття перебувають у гармонії з навколишнім світом, формується особистість в усій її повноті. [29, с.21].
На думку В.Разумного, суть естетичного виховання полягає в активному, цілеспрямованому формуванні і удосконаленні системи естетичних потреб особистості у тій сфері її духовного життя, яку узагальнено прийнято називати естетичною культурою ...

{jcomments on}

Останнє оновлення (Четвер, 29 вересня 2011, 10:43)