ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО ОДЯГУ МОГО КРАЮ

Рейтинг Користувача: / 5
НайгіршеНайкраще 
Реферати

План

І. Традиційний жіночий та чоловічий одяг Полтавщини.
1.1. Сорочка.
1.2. Плечовий одяг.
1.3. Поясний одяг.
1.4. Пояс.
1.5. Зачіска.
1.6.Вбрання голови.
1.7. Прикраси.
1.8. Взуття.
ІІ. Короткі спостереження сучасного жіночого одягу.
ІІІ. Елементи народних традицій в сучасному одязі.

І. Традиційний жіночий та чоловічий одяг Полтавщини
1.1. Сорочка.

Сорочка - найстаріший різновид шитого народного одягу. Ретельно вибілене полотно - це своєрідний естетичний еталон українських сорочок. Матеріалом для них було конопляне і лляне полотно, а також полотно зі змішаних льно-конопляних, конопляно-бавовняних ниток. Існує декілька кроїв українських сорочок, але усі можна звести до двох основних типів: сорочка, призібрана біля коміра; сорочка тунікоподібна, скроєна в перекидання, коли одна половина цільного шматка полотна покриває груди, а інша спину. Ці два типи сорочок існували паралельно не одне століття. Художнє оздоблення визначалося призначенням сорочки, віком власника і ступенем достатку. Місце орнаменту залежало від крою сорочки та інших елементів одягу. Прикрашалися ті ділянки сорочки, які не закривалися іншими частинами костюма: рукав (плечова вставка, передпліччя, все поле, манжети), комір, поділ.
Найпоширенішою на Полтавщині по крою є сорочка з з плечовими вставками, які називалися "уставки" і являють собою прямокутні шматки полотна, які з'єднують передню і задню частини сорочки. Також шилися сорочки з суцільнокроєним рукавом. Рукав у півтора полотнища завширшки призбирувався по всій ширині разом із горловиною та пілками стану і пришивався тільки по основі.
Переважала однотонна орнаментація: вишивання білими або трохи підфарбованими у різні відтінки лляними нитками, також використовувалась невідбілена сіра або підфарбована у відтінки коричневого чи синього кольору вишивка. Сорочки Полтавщини в основному вишиті вирізуванням, мережкою, гладдю.
Отож жіночий різновид полтавських сорочок (Додаток, рис. 6) складався з двох пілок — передньої та задньої, що з'єднувалися на плечах поликами прямокутної форми. У місці з'єднання полика й рукава робилися численні складки — пухлики. Під рукавами вшивалися квадратні ластки. Рукави викінчувалися чохлами. Станок із пришитими до нього вставками збирався біля горловини на нитку і вшивався до коміра. Комір звичайно був не великий, вузенький. Іноді замість коміра робили обшивку — стежку, переткану візерунком. Подекуди комір робили зубцями, а під ним вишивали так званий вистіг, або ретязьок,— вузенький узор хрестиком або іншою технікою. Широкі рукави орнаментувалися досить рясно. Вишивали сорочки переважно лляними нитками — білими або підфарбованими. Сорочки кроїлися додільними або до підтички.
...

 

Останнє оновлення (Четвер, 02 грудня 2010, 11:32)