СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД СІМЕЙ, ЧЛЕНИ ЯКИХ Є ХВОРИМИ НА СНІД

Рейтинг Користувача: / 3
НайгіршеНайкраще 

Курсова робота викладена на 44 сторінках друкованого тексту, список використних джерел налічує 44 джерела.

В роботі розкрито проблему соціально-педагогічного супроводу сімей, члени яких хворі на СНІД у психолого-педагогічній літературі, детально описано психологічні особливості таких сімей. Значна увага приділена методичному аналізу  соціального супроводу (форми, методи) даної категорії населення.

Об’єкт дослідження: соціальний супровід ВІЛ-інфікованих та членів їх родин. Предмет: специфіка, форми та методи соціального супроводу сімей, члени яких хворі на СНІД. Мета: визначити особливості та складові соціального супроводу сімей, яких торкнулася проблема ВІЛ/Сніду. Робота грунтується на дослідженнях таких вчених, як К.Абрамова, М.Галагузов, Ю.Галустян, І.Д.Звєрєва, А.Капська, Н.ВКотова, Д.Муценко, Н.Пукас, І.Трубавіна.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СПЕЦИФІКА СІМЕЙ, ЧЛЕНИ ЯКИХ Є ХВОРИМИ НА СНІД

1.1. Поширеність ВІЛ/ СНІДу в Україні

1.2. Соціально-психологічні особливості сімей, члени яких терплять ВІЛ-інфікцію

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ СІМЕЙ, ЧЛЕНИ ЯКИХ Є ХВОРИМИ НА СНІД

2.1. Особливості соціального супроводу

2.2. Методи та форми соціального супроводу сімей, члени яких хворі на СНІД

2.3. Основи психолого-педагогічного консультування сімей, члени яких хворі на СНІД

2.4. Організація груп підтримки сімей, члени яких хворі на СНІД

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

РОЗДІЛ 1. СПЕЦИФІКА СІМЕЙ,

ЧЛЕНИ ЯКИХ Є ХВОРИМИ НА СНІД

 

1.1. Поширеність ВІЛ/ СНІДу в Україні

Питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні є одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов’язань [5].

ВІЛ-інфекція - довгостроково триваюча інфекційна хвороба, що розвивається в результаті інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). При ВІЛ-інфекції прогресує ураження імунної системи, що приводить до стану, відомому під назвою «синдром набутого імунного дефіциту» (СНІД), при якому у хворого розвиваються «опортуністичні захворювання»: важкі форми інфекцій, викликаних умовно-патогенними збудниками, і деякі онкологічні захворювання. Заражена людина залишається джерелом інфекції довічно [2].

Передача ВІЛ відбувається при статевих контактах, при переливанні інфікованої крові та її препаратів, при використанні контамінованих ВІЛ медичного інструментарію, від інфікованої матері дитині під час вагітності та пологів, а також під час грудного вигодовування від інфікованої матері дитині і від інфікованої дитини годувальниці [3].

За даними глобального інформаційного бюлетня ЮНЕЙДС (2014р.) маємо наступні показники [6]:

1. Люди, які живуть з ВІЛ. На кінець 2013 р. у світі жили 35 [33,2-37,2] млн. ЛЖВ. З моменту початку епідемії інфікувалися ВІЛ приблизно 78 [71–87] млн. осіб та 39 [35–43] млн. осіб померли від захворювань, зумовлених СНІДом.

2. Нові випадки ВІЛ-інфекції. У світі в 2013 р. 2,1 [1,9-2,4] млн. людей інфікувалися ВІЛ. Число нових випадків ВІЛ-інфекції скоротилося на 38% у порівнянні з 2001 р., серед дітей зменшилося на 58%, у порівнянні з 2001 р.

Смерті, обумовлені СНІДом. Протягом 2013 р. у світі 1,5 [1,4-1,7] млн. людей померли від СНІДу. Число смертей, обумовлених СНІДом, знизилося на 35% у порівнянні з піковим показником 2005 р. Туберкульоз залишається основною причиною смертності серед ЛЖВ [6].

Проведеним дослідженням EUROSUPPORT IV було встановлено, що 27% з понад трьох тисяч обстежених ВІЛ-інфікованих людей несли обов'язки по догляду за дітьми і жили як мінімум з однією дитиною до 18 років [42].

За оцінкою ВООЗ/ЮНЕЙДС Україна продовжує залишатись регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ серед країн Центральній Європи та Східної Азії. За даними Державної установи «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України» [6] в таблиці 1.1. наведені основні статистичні дані з ВІЛ/СНІДу в Україні.

Таблиця 1.1.

Основні статистичні дані з ВІЛ/СНІДу в Україні

Показники

станом на 01.01.

2013

станом на 01.01.

2014

станом на 01.01.

2015

Кумулятивна кількість офіційно зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції, з 1987р.*

223 585

245 216

264 489***

Кумулятивна кількість випадків захворювань, обумовлених СНІДом, з 1987 р.

56 371

65 733

75 577***

Кумулятивна кількість випадків смертей від захворювань, обумовлених СНІДом, з 1987 р.

28 485

31 999

35 425***

Кількість ЛЖВ, які перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, всього**

122 237

132 658

131 268***

з них:

ВІЛ-інфіковані діти 0-14 років включно

 

2 858


2 975


2 764***

ВІЛ-інфіковані підлітки 15-17 років включно

185

312

390***

Кількість дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, які перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, всього*

9 828

10 044

9 738***

з них:

діагноз ВІЛ-інфекції підтверджено

 

2 929

 

3 129


3 0363

діагноз ВІЛ-інфекції в стадії підтвердження

6 899

6 915

6 7023

Кількість ЛЖВ, які отримують АРТ

41 449

55 784

66 409

з них:

кількість осіб, які отримують АРТ у закладах охорони здоров’я ДПтСУ


1 099


2 621


2 004

Кількість ЛЖВ з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції, всього**

2012

2013

2014***

16 847

17 857

15 795

з них:

кількість осіб 15-24 років включно


1 647


1 534


1 298

Кількість ЛЖВ з уперше в житті встановленим діагнозом СНІД

10 073

9 362

9 844

Кількість померлих ЛЖВ, всього*

6 660

6 374

5 893

з них:

кількість померлих осіб від СНІДу


3 870


3 514


3 426

* включно діти, народжені ВІЛ-інфікованими жінками, з невизначеним ВІЛ-статусом

** за вийнятком дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, з невизначеним ВІЛ-статусом

 

*** без урахування даних АР Крим та м. Севастополь у 2014 р.


Останнє оновлення (Вівторок, 22 грудня 2015, 23:42)