РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЛУЧНИХ КВІТКОВИХ РОСЛИН ОКОЛИЦЬ МІСТА

Рейтинг Користувача: / 3
НайгіршеНайкраще 
Курсові

В роботі проведена комплексна характеристика 50 видів лучних рослин околиць міста ...: їх біоморфологічні, екологічні властивості, колообіг поживних речовин, динаміка фізіологічних процесів, аналіз на наявність рідкісних видів. Більш детально досліджено проблему раціонального використання та покращення вивчених луків.

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1.
ГРУНТОВО–КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 2. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 4. КВІТКОВІ ЛУЧНІ РОСЛИНИ ОКОЛИЦЬ МІСТА ...

4.1. Видовий склад
4.2. Біоморфологічні особливості
4.3. Екологічні властивості
4.4. Рідкісні та зникаючі види
4.5. Колообіг поживних речовин
4.6. Динаміка фізіологічних процесів та вмісту окремих речовин
РОЗДІЛ 5. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ВИВЧЕНИХ ЛУК
5.1. Використання виявлених рослин у житті людини
5.2. Продуктивність досліджуваних лук
5.3. Напрямки поліпшення
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК

 

РОЗДІЛ 1.

ГРУНТОВО–КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Згідно геоботанічного районування України (1977) Полтавська область знаходиться в Лівобережно–придніпровській підпровінції Східноєвропейської провінції Лісостепової зони [7].
Вона має вигідне фізико–географічне положення. Рівнинна територія, помірний континентальний клімат з достатньою кількістю тепла та вологи. Рельєф області – ерозійно–акумулятивний.
На території області за принципом вологозабезпеченості та ґрунтових особливостей виділено чотири грунтово–кліматичні зони[4].
Перша – Західна Лісостепова, до якої входять райони: Гадяцький, Гребінківський, Лохвицький, Лубенський, Пирятинський, Оржицький, Чорнухинський.
Друга зона – Східна Лісостепова, до неї входять райони: Великобагачанський, Глобинський (за винятком південно–західної частини), Диканський, Зінківський, Котелевський, Миргородський, Полтавський, Решетилівський, Хорольський (за винятком західної частини), Чутівський і Шишацький. У цій зоні значно менша порізаність рельєфу ярами і балками. Серед ґрунтів переважають чорноземи. Опадів у середньому – 508 мм, сума ефективних температур – 2700–2800˚. Постійний сніговий покрив встановлюється 16.ХІІ, сходить він 16.ІІІ. навесні грунт на глибині 10 см відтає 25.ІІІ, м’якопластичного стану досягає 9.ІV.
До третьої зони – Перехідної–Південної відносяться райони: Карлівський, Кобеляцький, Козельщанський (південно–східна частина), Кременчуцький (правобережна частина), Машівський, Новосанжарський.
До четвертої зони – Південно–Західної на солонцюватих ґрунтах належить Семенівський район та прилягаючі території з солонцюватими ґрунтами Глобинського (південно–західна частина), Козельщанського (північно–західна частина), Кременчуцького (лівобережна частина), Хорольського (західна частина) районів. Кліматичні показники такі ж, як по другій зоні [28].
У процесі фотосинтезу рослини використовують не весь спектр сонячної радіації, а тільки частину її, що знаходиться в межах довжини хвиль 0,38 – 0,72 мкм, фотосинтетичну активну радіацію (ФАР). Для створення органічних речовин рослини використовують лише 1–3% ФАР [39].
У межах Полтавської області середня багаторічна сума ФАР становить 47,7 ккал/см (2151 МДж/м). З них у квітні – 4,8; травні – 6,9; червні – 7,4; серпні – 6,2 ккал/см. За період активної вегетації (Період з середньодобовою температурою вище 10˚C) сумарна радіація (ФАР) в середньому складає 33,6 ккал/см, або 3,36 млрд.ккал на га. [7]
Тривалість сонячного сяйва у Полтаві за рік у середньому становить 1931 годину і в межах області змінюється мало. Вона залежить від хмарності, яка по роках коливається у значних межах.
Найбільша тривалість сонячного сяйва у липні – 293 годин, найменша у грудні – 36 годин. У грудні найкоротший день і найбільше хмарних днів. Тривалість сонячного сяйва у травні – 247 годин, червні – 280 годин.
Крім кількості світла важливе значення має і його якість. Недостатність ранкового і вечірнього світла негативно впливає на ріст і розвиток рослин.
Одним з найважливіших факторів життєдіяльності організмів є температура, яка залежить від  ...

Останнє оновлення (Понеділок, 12 вересня 2011, 08:00)