ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В 5-7 КЛ.

Рейтинг Користувача: / 13
НайгіршеНайкраще 
Курсові

Робота містить 42 сторінки, список використаних джерел нараховує 44 джерела, додатки вміщують план конспект уроку систематизації знань учнів "Подорож до стародавньої Греції"

В роботі розкрито теоретичні аспекти проблема розвитку просторового мислення та просторових уявлень у дітей молодшого підліткового віку. Більш детально охарактеризовано основні методи, прийоми та засоби формування просторових уявлень учнів на уроках історії в 5-7 кл. Об'єкт дослідження - розвиток просторових уявлень учнів. Предмет - прийоми і засоби формування просторових уявлень в учнів 5-7 класів на уроках історії. Мета роботи: дослідити і описати найбільш ефективні прийоми і засоби формування просторових уявлень учнів 5-7 класів на уроках історії. Робота грунтується на працях педагогів і психологів (А.В.Белошиста, Л.В.Вайткунене, Л.А. Венгер, Л.Л. Гурова, М.Р. Дружинін, А.В. Запорожець, І.Я.Каплунович, В.А. Крутецький, К.Д. Мдівані, К.А. Славська, В.М.Тіхоміров, А.І. Фетісов, А.Я. Цукарь, Н.Ф. Четверухін, Ф.Н. Шемякін, І.С. Якіманська) та  вчених-методистів  (А.І.Стражев, К.В. Агiбалова, Г.М.Донський, Н.І. Аппарович, К.О. Баханов, Н.І. Запорожець  та ін..)

ЗМІСТ


ВСТУП
РОЗДІЛ І.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ
1.1. Проблема просторового мислення та просторових уявлень в психолого-педагогічній літературі
1.2. Особливості навчальної діяльності дітей молодшого підліткового віку
1.3. Загально-методичні засади формування просторових умінь та навичок учнів 5-7 класів на уроках історії
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В 5-7 КЛ.
2.1. Прийоми засвоєння учнями хронологічних знань
2.2. Методика роботи з картою на уроках історії в 5-7 класах
2.3 Використання космічних знімків на уроках історії
2.4. Розвиток просторово-образного мислення методами роботи з ілюстраціями
2.5. Інноваційні інформаційні технології як засіб формування просторових уявлень на уроках історії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ

1.1. Проблема просторового мислення та просторових уявлень в психолого-педагогічній літературі.

Проблема розвитку в учнів просторових уявлень в психолого-педагогічних науках тісно пов’язана проблемою формування в учнів просторового мислення і є однією з найважливіших в педагогічній психології. Її вивчення має велике значення на всіх рівнях пізнання дійсності тому, як життя будь-якої людини проходить при постійній орієнтації в світі просторових об'єктів.
«Простір є формальною властивістю всякого сприйняття зовнішнього світу» - І.Кант [28]. При створенні уявної картини світу просторові особливості його організації мають велике значення для ефективного і адаптивного існування людини.
С.Л.Рубінштейн називав проблему просторових уявлень і просторової орієнтації вузловою проблемою психології, якій приділяли особливу увагу всі великі психологи [35].
Дійсно, просторове мислення  завжди привертало увагу дослідників. Сучасна наука має в своєму розпорядженні багатий теоретичний і емпіричний матеріал, що свідчить про те, що створення просторових образів, оперування ними в думці і орієнтація в просторі є фундаментальною особливістю інтелекту людини.
Вивченню аспектів розвитку просторових уявлень та просторового мислення присвячений ряд робіт педагогів і психологів: А.В. Белошиста, Л.В.Вайткунене, Л.А. Венгер, Л.Л. Гурова, М.Р. Дружинін, А.В. Запорожець, І.Я.Каплунович, В.А. Крутецький, К.Д. Мдівані, К.А. Славська, В.М.Тіхоміров, А.І. Фетісов, А.Я. Цукарь, Н.Ф. Четверухін, Ф.Н. Шемякін, І.С. Якіманська і ін..
Так, Б.Г.Ананьев указував, що просторові уявлення є одним з показників загального розвитку психічної діяльності [29].
Просторове мислення  складає істотну особливість внутрішнього світу людини, характеризує його суб'єктну активність. У його становленні, функціонуванні і прояві найяскравіше відбивається неповторна індивідуальна своєрідність кожної особистості. Просторове мислення – це специфічний різновид образного мислення [28]. Його оперативною одиницею є образ. Вітчизняні і зарубіжні психологи неодноразово указували, що побудова образу того або іншого явища є мета, релевантне джерело, засіб і підсумок мислення людини (Б.Г.Ананьев, Р.Арнхейм, П.Я.Гальперін, В.П.Зінченко, І.Я.Каплуновіч, А.Н.Леонтьев, Б.Ф.Ломов, Ж.Піаже, С.Л.Рубінштейн, І.С.Якиманська). У образі відбувається постійне співвідношення засвоюваного суспільно-історичного знання у вигляді наукових понять, що задаються, з суб'єктним досвідом [28].
Проте на відміну від образного мислення - в просторовому мисленні  відбувається абстрагування від його емоційних категорій і операція раціональними.
До останніх відносяться просторові характеристики - форма, величина, взаєморозміщення об'єктів і їх елементів, розташування їх на площині і в просторі щодо будь-якої заданої точки відліку.
Просторове мислення  забезпечує активне перетворення, перебудову, перекодування, переорієнтацію початкових просторових образів в якісно нові образи. Вони відрізняються від первинних по структурі і положенню в просторі, ролі і функціям в мисленні. Разом з тим, ці просторові образи виконують особливу функцію в пізнанні і перетворенні дійсності, забезпечуючи створення образу світу в його реальних зв'язках і відносинах, багатих своїм фактичним змістом [43].
Тому просторове мислення  є істотним компонентом інтелектуального процесу і лежить в основі багатьох видів діяльності: побутовою, виробничою, дослідницькою, учбовою.
Всесторонньо проблема формування просторового мислення була розкрита в роботах І.С.Якиманської. Вона дала загальну характеристику просторового мислення  як психічної освіти, описала його складові, розробила методи діагностики. Згідно І.С.Якиманської «просторове мислення  є специфічним видом розумової діяльності, яка має місце у вирішенні завдань, що вимагають орієнтації в практичному і теоретичному просторі. У своїх найбільш розвинених формах це є мислення образами, в яких фіксуються просторові властивості і відносини. Оперуючи початковими образами, створеними на різній наочній основі, мислення забезпечує їх видозміну, трансформацію і створення нових образів, відмінних від початкових» [43].
І.Я.Каплунович вважає, що просторове мислення  є специфічним видом розумової діяльності, що має складну ієрархічну структуру, яка включає різні операції, види, типи і образи операції [41]. Визначаються такі складові просторового мислення, як просторові уявлення, операції візуальними образами та просторова орієнтація.
Просторові уявлення є створення або актуалізація образів  шляхом сприйняття реальних об'єктів, їх графічних зображень. Просторові уявлення – прерогатива процесів сприйняття і пам'яті. Отже, важливою є опора на цей процес просторового мислення на уроках , історії.
Наступний психічний процес просторового мислення - операція візуальними образами. Він є розумовою діяльністю, направленою на перетворення, модифікацію, трансформацію, видозміну наявних в уявленні просторових образів. В результаті в мисленні з'являються нові образи істотно чи ні відмінні від початкових. Такий процес рідко застосовується на уроках історії.
Нарешті, третя складова основних процесів просторового мислення  - просторова орієнтація. Вона є діяльністю по визначенню місцеположення або напряму руху суб'єкта або об'єктів в ...

Останнє оновлення (Четвер, 11 серпня 2011, 21:45)